Воля до віри
Вільям Джеймс, 1896
Чи має розумна людина право вірити в те, чого не можна довести? Вільям Джеймс відповідає: іноді не тільки має право, а й мусить, бо відмова вирішувати — теж рішення. Збірка промов про те, де віра допомагає створити факт і де пролягають її межі.
Кому підійде
Для тих, хто вирішує важливе без гарантій і хоче зрозуміти, коли віра виправдана, а коли чесніше почекати й перевірити.
Не бійтеся життя. Вірте, що життя варте того, щоб жити, і ваша віра допоможе створити цей факт.
Майже проповідь для скептиків
Одного разу професор Гарварду Вільям Джеймс приїхав у Єль, до студентів філософського клубу, і одразу попередив: він привіз їм щось на кшталт проповіді. Не про віру в якусь церкву, а про право вірити. Чи має людина, яка думає, право прийняти переконання, якого її логіка поки не може довести?
Питання не було пустим. Англійський математик Вільям Кліффорд сформулював суворе правило: завжди, всюди і для кожного погано вірити в будь-що на недостатніх підставах. Студенти, що слухали Джеймса, ледь опанувавши логіку, повторювали те саме, хоча самі, як він зауважує, були сповнені якоїсь віри.
Це збірка: книга «Воля до віри» складається з десяти промов, більшість яких Джеймс у різні роки читав студентським клубам і 1896 року зібрав під однією обкладинкою. Тут у центрі дві з них: заголовна промова про право на віру і промова «Чи варто жити?». Ще два есеї, про відчуття розумності і про суперечку свободи із зумовленістю, допомагають там, де без них бракує ланки.
Думка Джеймса звучить сміливо, але має суворі межі. Бувають питання, які не можна розв'язати ні доказом, ні відкладанням, і в них наші сподівання законно беруть участь у виборі. А іноді віра у факт допомагає цьому фактові статися. Це не дозвіл вірити в що завгодно і не обіцянка, що віра все здійснить. Якщо тобі знайомі рішення, яких не можна ні довести, ні відкласти, ця книга написана про них, а саме бажання чесно в них розібратися — уже рідкість.
Живе питання, від якого не втекти
Джеймс починає з розрізнень, без яких його думку легко спотворити. Усе, що нам пропонують прийняти, він називає гіпотезою. І бере образ в електриків: дріт буває під струмом і без струму. Так і гіпотеза буває живою або мертвою.
Жива гіпотеза здається тобі реальною можливістю. Запропонуй слухачам повірити в Махді, обіцяного рятівника з ісламських переказів, і в них нічого не відгукнеться. Для людини, що виросла в мусульманській традиції, та сама думка може бути живою. Отже, живість не властивість самої ідеї, а її зв'язок із конкретною людиною. Вимірюється вона готовністю діяти, а найвищий ступінь живості, готовність діяти безповоротно, і є віра.
Далі Джеймс уводить слово «опція»: так він називає вибір між двома гіпотезами. Опції різняться трьома способами.
• Жива чи мертва. «Стань агностиком або християнином» був для його слухачів живим вибором: обидві сторони їх хоч трохи зачіпали. «Стань теософом або мусульманином» був радше мертвим.
• Вимушена чи уникна. «Іди гуляти з парасолькою чи без» ні до чого не змушує: можна взагалі не виходити. Вимушеним вибір стає там, де немає місця поза альтернативою.
• Важлива чи дріб'язкова. Якби полярник Нансен покликав тебе в експедицію до Північного полюса, відмова закрила б цей шанс назавжди. Хімік, який рік перевіряє гіпотезу і нічого не знаходить, втрачає лише час.
Джеймс називає справжньою ту опцію, яка жива, вимушена і важлива водночас. Чому важлива перша умова, видно на парі, яке вигадав Паскаль. «Зроби ставку на те, що Бог є, — казав він. — Виграєш нескінченно багато, а програєш небагато, тож виконуй обряди, і віра прийде». Джеймс зауважує, що такий розрахунок нікого не навертає, якщо віра й раніше не була для людини живою можливістю. Віра, прийнята за механічним підрахунком, позбавлена, за його словами, внутрішньої душі.
Про автора
Вільям Джеймс (1842-1910), американський психолог і філософ, багато років викладав у Гарварді. Його вважають одним із засновників прагматизму, а його «Принципи психології» стали класикою.
Усі книги автора: Вільям Джеймс
Поняття з книги
- Лінкольн
- Гарварду
- ревматизм
- Паскаль
- Єль
- Гіпотеза
- Догмат
- Скептицизм
- Песимізм
- Детермінізм
- Кліффорд: Вільям Кінгдон Кліффорд (1845-1879), англійський математик і філософ, автор статті «Етика віри». Саме з його правилом не вірити без достатніх підстав сперечається Джеймс.
- Махді: В ісламській традиції очікуваний рятівник, який з'явиться перед кінцем часів. Наприкінці XIX століття Махді оголошували себе різні люди, найвідоміший із них жив у Судані.
- Опція: Тут слово Джеймса: вибір між двома гіпотезами. Він ділить опції на живі й мертві, вимушені й уникні, важливі й дріб'язкові.
- Агностиком: Агностик — людина, яка вважає, що існування Бога не можна ні довести, ні спростувати, і тому утримується від відповіді.
- Теософом: Теософ — послідовник теософії, релігійно-містичного вчення, яке поширилося в Європі та Америці наприкінці XIX століття.
- Нансен: Фрітьоф Нансен (1861-1930), норвезький полярний дослідник. У 1893-1896 роках керував експедицією на судні «Фрам», яка намагалася досягти Північного полюса.
- Рентгенівські промені: Невидиме випромінювання, яке відкрив Вільгельм Рентген наприкінці 1895 року. Коли Джеймс читав свою промову, це було одне з найсвіжіших наукових відкриттів.
- Альпініст: Людина, яка піднімається в гори складними маршрутами.
- Вітмен: Волт Вітмен (1819-1892), американський поет, що оспівував радість життя, автор збірки «Листя трави».
- Томсон: Джеймс Томсон (1834-1882), шотландський поет, автор похмурої поеми «Місто страшної ночі» (1874).
- Тер'єр: Невелика порода собак, яку спочатку вивели для полювання на норних звірів.
Усі поняття
Схожі книги
- Так казав Заратустра, Фрідріх Ніцше
- Светр із нуля. Чого я навчилася про життя, поки стригла овець, фарбувала вовну і в'язала найпотворніший светр у світі, Пеггі Оренстайн
- Пастка бажань. Як перестати наслідувати інших і зрозуміти, чого ти хочеш насправді, Люк Берджіс
- Буддизм — це вогонь!, Роберт Райт
- Йога-сутри Патанджалі, Патанджалі, коментар Свамі Сатчидананди
- Сповідь, Лев Толстой
- Сила волі. Як розвинути і зміцнити, Келлі Макґоніґал
- Думай і багатій, Наполеон Гілл
Читати в Livria