Вивчення втоми
Френк Гілбрет, Ліліан Гілбрет, 1916
Чому після однакового дня одні йдуть з роботи бадьорими, а інші ледве тримаються на ногах? Інженер Френк Гілбрет і психологиня Ліліан Гілбрет 1916 року назвали непотрібну втому марною втратою людського життя й показали, як її знайти та прибрати. Книжка про перерви, сидіння, світло, порядок і способи роботи, які дають змогу робити більше й утомлюватися менше.
Кому підійде
Для керівників, які хочуть, щоб люди йшли з роботи не вичавленими, і для всіх, хто на робочому місці втомлюється сильніше, ніж мав би.
Удвічі більша втома потребує більше, ніж удвічі більшого відпочинку.
Чому одні йдуть з роботи з піднятою головою
Уяви прохідну фабрики наприкінці зміни. З воріт виходить натовп. Одні майже біжать додому, інші йдуть неквапом. Хтось тримає голову високо й має задоволений вигляд, а хтось бреде з опущеними плечима, наче життя не варте зусиль. Усі вони відпрацювали той самий день. Чому ж вони виглядають так по-різному?
Цим запитанням відкривають книжку 1916 року інженер Френк Гілбрет і психологиня Ліліан Гілбрет, чоловік і дружина, які вивчали людську працю аж до одного руху руки. Їхня відповідь: різниця передусім у втомі. Сама собою втома нормальна, це слід будь-якої роботи. Але в неї є підступна властивість. Невелику втому легко зняти, якщо відпочити одразу. Удвічі більша потребує більше, ніж удвічі більшого відпочинку, а сильно накопичена може потребувати відпочинку майже без кінця. Тому втома, яку не зняли вчасно, обходиться найдорожче.
Гілбрети поділяють її на два види. Необхідна лишається від роботи, яку зробити треба. Непотрібна лишається від зайвих зусиль: незручного сидіння, зайвих рухів, поганого порядку. Непотрібну, за їхніми словами, завжди спричиняє чиєсь незнання, а отже, її можна прибрати. Ще Фредерік Тейлор почав ділити роботу на дрібні відрізки й відокремлювати відрізки роботи від відрізків відпочинку. Гілбрети йдуть далі: втома для них — така сама втрата, як зіпсований матеріал, тільки втрачається не метал, а частина людського життя.
Книжка працює на двох швидкостях. Є прості, дешеві й очевидні кроки, які можна зробити завтра вранці. І є точні вимірювання, завдяки яким поліпшення стають міцними. Далі по черзі: як побачити втому, чим зняти її сьогодні і як вибудувати роботу так, щоб увечері лишалися сили на життя.
Перш ніж міняти, посидь на кожному стільці
Гілбрети радять починати не зі змін, а із запису. Обстеження втоми, як вони його називають, описує роботу такою, якою вона є: хто працює, в яких умовах, якими рухами і в які години втомлюється найсильніше. Робити його треба до будь-яких змін, інакше потім не буде з чим порівняти. Починати краще там, де втоми найбільше, і з тими працівниками, які охоче допомагають.
Найкраще таке обстеження, з досвіду авторів, може зробити сам власник. Але з ним стається цікава річ. Прогулянка цехом викликає в нього інтерес, а справжній запал з'являється, тільки коли він сам сідає на кожен стілець і пробує попрацювати на кожному місці. Такий день, за словами Гілбретів, завжди окупається.
Чому мало просто подивитися? Той, хто давно тут працює, надто звик до місцевих порядків, щоб помічати дрібниці. А саме дрібниці потім виявляються важливими. Тому автори пропонують простий прийом. Знайди двох працівників, схожих силою та статурою, в однакових умовах. Якщо один робить більше або втомлюється менше, різниця майже напевно в способі роботи, і цей спосіб варто записати.
Той, хто проводить обстеження, записує свої ідеї щодо поліпшень окремо, наприкінці звіту. Інакше читач перестане думати сам, а очевидні поради змусять його вважати очевидним усе інше.
Іноді обстеження показує, що рішення вже є. У місті Провіденс Гілбрети збирали музей втоми, колекцію простих пристосувань, які знімають зайве навантаження. Керівники часто відповідали їм, що про втому ніколи не думали й надіслати їм нема чого. А потім, обходячи завод, автори показували на якусь підставку чи сидіння і чули: «А, це. І справді знімає втому, я ніколи так на це не дивився. Воно в нас завжди було». Прибрати втому — означає не лише дізнатися, чого бракує, а й по-справжньому користуватися тим, що вже є.
Про автора
Френк Гілбрет (1868–1924) був американським інженером, який вивчав рухи в праці. Ліліан Гілбрет (1878–1972), його дружина і співавторка, психологиня, після його смерті продовжувала їхню роботу. У Гілбретів було дванадцятеро дітей, і двоє з них написали про родину книжку «Оптом дешевше».
Усі книги автора: Френк Гілбрет, Ліліан Гілбрет
Поняття з книги
- Тейлор
- вагоновод
- відрядна оплата
- обстеження втоми: Термін Гілбретів: докладний запис того, як люди працюють зараз і де вони найбільше втомлюються. Його роблять до будь-яких змін, щоб потім було з чим порівняти.
- Провіденс: Місто на північному сході США, столиця штату Род-Айленд. Там працювали Гілбрети й були заводи, де вони перевіряли свої методи.
- музей втоми: Задум Гілбретів: збірка простих пристосувань, які знімають зайву втому, з фотографіями та описами. Перший такий музей починався з трьох стільців і двох пристроїв для подавання матеріалу.
- Домашній ящик для читання: Починання Гілбретів: ящик біля виходу з цеху, куди контори й родини складали прочитані журнали, газети та каталоги, а робітники вільно брали їх почитати й забирали додому.
- нікельований: Укритий тонким шаром нікелю. Таке покриття блищить і захищає метал від іржі.
- розцінка: Плата за одиницю продукції за відрядної оплати. У системі Тейлора одного разу встановлену розцінку не можна було знижувати.
- Нью-Інгленд Батт: Компанія New England Butt Company з Провіденса; серед її виробів були машини для плетіння тасьми та шнура. Гілбрети вивчали й перебудовували там роботу.
- обплітальна машина: Верстат, який сплітає нитки в тасьму, шнур або обплетення для дротів.
- пакет: У книжці Гілбретів: ґратчаста стійка біля робочого столу, на якій деталі розвішано в порядку складання так, щоб їх було зручно брати.
- передача навички: Поняття Гілбретів: кожен навчає інших того, що вміє, а сам опановує складнішу роботу. Вони вважали її однією з ознак того, що втому вдалося зменшити.
- хвилини щастя: Вислів Гілбретів, англійською Happiness Minutes: час, який людина прожила щасливою. Вони вважали його останньою мірою будь-якої зміни в роботі.
Усі поняття
Схожі книги
- Психологія управління, Ліліан Гілбрет
- Гарна стратегія. Погана стратегія. У чому різниця і чому це важливо, Річард Румельт
- Від хорошого до величного, Джим Коллінз
- Величні за власним вибором. Невизначеність, хаос і удача: чому одні досягають успіху всупереч усім перешкодам, Джим Коллінз, Мортен Гансен
- Хагакуре, Ямамото Цунетомо
- Результативний менеджмент, Ендрю Гроув
- Дівчата на межі, Донна Наказава
- Вісім релігій, які правлять світом, Стівен Протеро
Читати в Livria