Походження видів шляхом природного добору
Чарлз Дарвін, 1859
Чому дзьоб дятла якраз під кору, а на далеких островах немає жаб, зате є кажани? Чарлз Дарвін двадцять років збирав факти: розводив голубів, рахував сходи бур'янів, тримав насіння в морській воді. Його відповідь: види не створені раз і назавжди, вони походять одні від одних. Ти пройдеш його міркування крок за кроком і дізнаєшся, які труднощі він сам вважав найсерйознішими.
Кому підійде
Для тих, хто хоче зрозуміти, звідки взялося розмаїття живого і як Дарвін дійшов до своєї теорії, крок за кроком і на його власних прикладах.
З такого простого початку розвинулися і далі розвиваються безмежні форми, найпрекрасніші й найдивовижніші.
Таємниця таємниць
Уяви натураліста на борту корабля «Бігль». У Південній Америці його вражають дві речі: як розселені по материку тварини й рослини і як нинішні мешканці схожі на вимерлих, чиї кістки лежать у тій самій землі. Повернувшись додому, Чарлз Дарвін вирішує терпляче збирати будь-які факти, які можуть пролити світло на походження видів. Один із великих філософів того часу назвав це питання таємницею таємниць.
Майже всі натуралісти тоді вважали, що кожен вид створено окремо і відтоді він не змінюється. Дарвін і сам так думав. Але так не поясниш дятла: його лапи, хвіст, дзьоб і язик ніби навмисно влаштовані, щоб діставати комах з-під кори, і приписати таку будову клімату чи звичці, за словами Дарвіна, безглуздо.
Над цим питанням Дарвін працював понад двадцять років і випустив книжку 1859 року майже вимушено: натураліст Альфред Воллес, який досліджував Малайський архіпелаг, дійшов майже тих самих висновків і надіслав йому свою статтю. Висновок Дарвіна такий: види змінюються і походять від інших видів, а головна, хоч і не єдина, сила змін — це природний добір: природа зберігає те, що дає живій істоті бодай найменшу перевагу.
Сам Дарвін назвав свою книжку одним довгим міркуванням. Далі на тебе чекають голуби, яких він розводив сам, сотні бур'янів на розчищеній землі, око, яке могло спростувати всю теорію, кам'яний літопис із вирваними сторінками і острови, де не живе жодна жаба. Про людину в книжці лише одна фраза: світло буде пролито і на її походження. Почнімо з голубника.
Усі голуби походять від одного дикого
Дарвін вирішив почати з того, що можна перевірити власними руками. Він завів усіх голубів, яких тільки міг купити, і вступив до двох лондонських клубів голубівників. В англійського поштового голуба довгий дзьоб і м'ясисті нарости шкіри на голові, а короткодзьобий турман має дзьоб майже як у маленької пташки в'юрка. Дутиш гордо роздуває величезне воло. У павичевого голуба в хвості тридцять або навіть сорок пір'їн, хоча в усіх інших голубів їх дванадцять або чотирнадцять. Два десятки таких порід, за оцінкою Дарвіна, будь-який орнітолог сприйняв би за окремі дикі види.
І все ж Дарвін був певен, що всі вони походять від сизого голуба. Дикий сизий голуб сизо-блакитний, із білим надхвістям і двома чорними смугами на крилах. Вирішальний доказ Дарвін отримав у власному голубнику. Він схрестив білих павичевих голубів із чорними голубами іншої породи, яка називається барб, а їхнє строкате потомство схрестив між собою. Один з онуків виявився точнісінько такого самого кольору і з тими самими смугами, як дикий предок. Ознаки, сховані багато поколінь, раптом проступили знову.
Самі заводчики в це не вірили: кожен був певен, що його порода походить від особливого дикого виду. Знаменитий заводчик корів породи герефорд, за словами Дарвіна, підняв би на сміх будь-кого, хто припустив би спорідненість його стада з довгорогою худобою. Заводчики щодня бачать різницю між породами, але не складають у голові крихітних відмінностей, накопичених за багато поколінь.
А сила якраз у цьому складанні. Природа дає зміни одну за одною, а людина складає їх у потрібному їй напрямку. Відомий заводчик Джон Себрайт казав про голубів, що виведе будь-яке перо за три роки, а потрібну форму голови й дзьоба — за шість років.
Ще важливішим Дарвінові здавався добір несвідомий. Ніхто не збирається змінювати породу, кожен просто залишає на плем'я своїх найкращих тварин. Дві отари лестерських овець понад п'ятдесят років розводили без домішки чужої крові, обидві походили від одного стада, яке вивів заводчик Роберт Бейквелл, і вони розійшлися так, що мали вигляд різних різновидів. Ніхто цього не домагався, відмінності накопичилися самі.
Звідси перший крок усього міркування. Якщо людина за кілька століть так переробила голубів, то що ж може зробити природа за часи, незрівнянно довші?
Про автора
Чарлз Дарвін (1809–1882), англійський натураліст, учасник навколосвітнього плавання на кораблі «Бігль». «Походження видів» вийшло 1859 року, пізніше він написав «Походження людини» і книжку про вираження емоцій.
Усі книги автора: Чарлз Дарвін
Поняття з книги
- Бігль
- Мальтус
- природний добір
- Воллес
- Лаєлл
- статевий добір
- Пересмішник
- Мадейра
- турман: Порода голубів, які в польоті перекидаються через голову.
- дутиш: Порода голубів із величезним волом, який птах роздуває.
- сизий голуб: Дикий голуб, що гніздиться на скелях. За Дарвіном, від нього походять усі свійські породи голубів.
- барб: Старовинна порода голубів із дуже коротким і широким дзьобом.
- герефорд: Англійська порода м'ясної худоби, названа за графством Герефордшир.
- Себрайт: Джон Себрайт (1767–1846), англійський політик і відомий заводчик курей та голубів.
- Бейквелл: Роберт Бейквелл (1725–1795), англійський фермер, один із перших, хто почав виводити породи худоби методичним добором.
- різновид: Група особин усередині виду, помітно відмінна від решти. За Дарвіном, добре виражений різновид — це вид, що зароджується.
- боротьба за існування: Вислів Дарвіна в широкому й образному значенні: і пряме суперництво, і залежність від інших істот та умов, і успіх у тому, щоб залишити потомство.
- Фарнем: Містечко в графстві Суррей на півдні Англії.
- верес: Низький вічнозелений кущик із дрібними квітками, що вкриває пустища.
- Катскілл: Гірський масив у штаті Нью-Йорк, на захід від річки Гудзон.
- шотландська куріпка: Птах верескових пустищ Британії, забарвлений під колір вересу.
- розбіжність ознак: Принцип Дарвіна: нащадки одного виду виграють, стаючи дедалі різноманітнішими, бо тоді вони займають більше місць у природі.
- морська свиня: Невеликий зубатий кит, родич дельфінів.
- рудиментарні органи: Недорозвинені органи, які втратили свою роботу, наприклад зуби в щелепі ненародженого теляти.
- плавальний міхур: Наповнений газом мішок у тілі багатьох риб, який допомагає триматися на потрібній глибині.
- меліпона: Тропічна бджола без жала з Америки. Будує стільники з воскових комірок, проміжних за формою між комірками джмеля і медоносної бджоли.
- Вілд: Низовина на півдні Англії між двома пасмами крейдяних пагорбів.
- вусоногі: Морські рачки, які в дорослому стані приростають до каміння, наприклад морські жолуді.
- Боске: Палеонтолог XIX століття, знавець викопних решток із крейди Бельгії.
- силурійська система: За часів Дарвіна так називали найдавніші відомі пласти з рясними скам'янілостями.
- мастодонт: Вимерлий родич слонів.
- Панамський перешийок: Вузька смуга суходолу, що з'єднує Північну і Південну Америку та розділяє Тихий і Атлантичний океани.
- Маврикій: Вулканічний острів у західній частині Індійського океану, східніше від Мадагаскару.
- Галапагоські острови: Вулканічний архіпелаг у Тихому океані на екваторі, за п'ятсот–шістсот миль від Південної Америки.
- острови Зеленого Мису: Вулканічний архіпелаг в Атлантичному океані біля західного берега Африки.
Усі поняття
Схожі книги
- Паралельні світи. Про устрій всесвіту, вищі виміри та майбутнє Космосу, Мічіо Каку
- Фізика майбутнього, Мічіо Каку
- Квантова випадковість. Нелокальність, телепортація та інші квантові дива, Ніколя Жізен
- Штучний інтелект. Етапи. Загрози. Стратегії, Нік Бостром
- Подвійна спіраль, Джеймс Вотсон
- На краю простору-часу, Чанда Прескод-Вайнштейн
- За межами розуму. Що ми думаємо і як ми до цього дійшли, Феліпе Фернандес-Арместо
- Генії і аутсайдери, Малкольм Гладуелл
Читати в Livria