Випадкові спогади про людей і події
Джон Д. Рокфеллер, 1909
Як колишній помічник бухгалтера збудував найбільшу нафтову компанію свого часу і чому газети називали її спрутом? 1909 року Джон Д. Рокфеллер сам розповів свою версію. Ти дізнаєшся його правила про цифри, довіру, партнерів і гроші для інших та побачиш, де його розповідь варто перевіряти.
Кому підійде
Для тих, хто веде свою справу або тільки збирається, працює з партнерами й чужими грошима, і для всіх, кому цікаво, як пояснював свій шлях найбагатший чоловік свого часу.
Я не знаю нічого більш негідного й жалюгідного, ніж людина, яка всі години неспання віддає здобуванню грошей заради самих грошей.
Хлопець, який не запитав про платню
Клівленд, осінь 1855 року. Шістнадцятирічний Джон тижнями ходить вулицями й питає кожного торговця, чи не потрібен йому хлопець. Хлопець не потрібен нікому. Нарешті чоловік у конторі біля пристані велить прийти після обіду. Джон повертається, боячись проґавити єдиний шанс, і чує: «Ми дамо тобі спробувати». Про платню не сказано ані слова.
За пів століття цей хлопець був найбагатшою людиною Америки, а його компанію «Стандард Ойл» газети називали спрутом. 1909 року, майже в сімдесят років, Джон Д. Рокфеллер випустив цю невелику книжку й пояснив навіщо: якщо правда хоча б десята частина того, що про нього кажуть, то десятки його вірних товаришів винні в тяжких провинах, а він, поки живий, може дещо засвідчити.
Тому читати її варто з розплющеними очима. Це розповідь самого Рокфеллера, і там, де він захищає компанію, він захищає себе. Інші судили інакше: 1911 року Верховний суд США зобов'язав розділити «Стандард Ойл» на окремі компанії.
Але, крім захисту, у книжці є правила колишнього бухгалтера. Ти дізнаєшся, навіщо перевіряти кожен рядок рахунку, як утримати принцип, коли на кону найкращий клієнт, як переконати впертого партнера, чому Рокфеллер найняв конкурента і чому роздавати гроші він називав складним мистецтвом.
Рахунок завдовжки в ярд
Перша робота Рокфеллера була в конторі торговельної фірми, і невдовзі йому довірили перевіряти всі рахунки. Якось у сусідній конторі він побачив, як місцевий водопровідник приніс рахунок завдовжки майже в ярд, тобто майже метр. Власник, людина дуже зайнята, ледве глянув на папір і звелів бухгалтерові: «Сплатіть».
А Рокфеллер у ті самі дні перевіряв рахунки того самого водопровідника рядок за рядком, навіть коли йшлося про кілька центів, і фірмі це йшло на користь. Свій підпис на рахунку він вважав рішенням, яке випускає гроші власника з каси, і відповідав за нього суворіше, ніж за власні витрати. Тоді він і вирішив, що справа, яку ведуть так недбало, не виживе.
Із цієї звички виріс його головний закон: знати свої цифри й не ховатися від них. Багато тямущих підприємців його часу, пише він, вели книги так, що самі не знали, на якій операції заробляють, а на якій втрачають. Коли справи йдуть погано, людині найменше хочеться відкривати книги й дивитися правді в очі. У його компанії, за його словами, від самого початку знали, де виграють і де програють, і намагалися не обманювати себе.
Правда буває неприємною. Коли в Рокфеллера назбиралися частки в різних підприємствах, він попросив знайомого, Фредеріка Гейтса, який їздив країною у своїх справах, зазирнути на кілька заводів. Звіт Гейтса він назвав зразковим: у ньому були тільки факти, і майже всі погані. Підприємство, про яке казали, що воно купається в грошах, насправді йшло до біди.
Що взяти собі? Перш ніж підписати рахунок за чужі чи спільні гроші, перевір його рядок за рядком. І сідай за свої цифри саме тоді, коли найменше хочеться: саме про цю хвилину попереджав Рокфеллер.
Про автора
Джон Девісон Рокфеллер (1839-1937) почав працювати в шістнадцять років помічником бухгалтера в Клівленді, заснував із партнерами компанію «Стандард Ойл» і відійшов від справ у середині 1890-х. Решту життя він присвятив благодійності: підтримував Чиказький університет, медичні дослідження й освіту.
Усі книги автора: Джон Д. Рокфеллер
Поняття з книги
- Гейтс
- Клівленд
- Кларк
- Гарднер
- Стандард Ойл: Нафтова компанія, яку Рокфеллер заснував із партнерами в Огайо 1870 року. Вона стала найбільшою в США; 1911 року Верховний суд зобов'язав розділити її на окремі компанії.
- Верховний суд: Найвищий суд Сполучених Штатів. Його рішення 1911 року у справі «Стандард Ойл» стало одним із найвідоміших застосувань антимонопольного закону.
- Хенді: Т. П. Хенді, президент банку в Клівленді, який знав Рокфеллера ще зі школи. Він дав йому перший банківський кредит на дві тисячі доларів і потім багато років його підтримував.
- складські розписки: Документи, які склад видає власникові товару на підтвердження того, що товар лежить на зберіганні. Їх можна передати банку як заставу.
- Флаглер: Генрі Флаглер, один із перших партнерів Рокфеллера в нафтовій справі, який складав договори компанії. Пізніше збудував залізницю вздовж східного узбережжя Флориди до Кі-Весту.
- Великі озера: П'ять сполучених між собою озер на кордоні США і Канади. Ними возили залізну руду з північних копалень до заводів.
- Мезер: Сем'юел Мезер, підприємець із Клівленда, великий перевізник залізної руди Великими озерами й конкурент Рокфеллера. Керував будівництвом його рудовозів.
- Бауерс: Л. М. Бауерс з округу Брум у штаті Нью-Йорк. Не маючи досвіду мореплавства, керував рудовозним флотом Рокфеллера, згодом став віцепрезидентом вугільної та залізної компанії в Колорадо.
- побічні продукти: Усе, що отримують під час переробки сировини, крім головного товару. Для нафтопереробників того часу головним товаром був гас, а побічними продуктами — наприклад, мастильні оливи й парафін.
- ребейти: Знижки з офіційного тарифу, які залізниці таємно повертали окремим вантажовідправникам. Розмір знижки знали тільки сторони угоди.
- Бекус: Місіс Бекус, вдова клівлендського підприємця Ф. М. Бекуса. 1878 року вона продала компанії «Стандард Ойл» частину майна його фірми, що випускала мастильні оливи, а потім звинувачувала Рокфеллера в тому, що її ошукали.
- антимонопольний закон: Закон Шермана, ухвалений у США 1890 року. Він забороняє змови й об'єднання, які обмежують торгівлю та конкуренцію.
- Чиказький університет: Приватний університет, відкритий 1892 року коштом Рокфеллера й мешканців Чикаго. Рокфеллер багато років робив йому великі пожертви.
- Гарпер: Вільям Рейні Гарпер, професор з Єлю і перший президент Чиказького університету. Зібрав для університету мільйони серед мешканців Чикаго та Середнього Заходу.
Усі поняття
Схожі книги
- Продавець взуття. Історія компанії Nike, розказана її засновником, Філ Найт
- Спринт. Як розробити й протестувати новий продукт лише за п'ять днів, Джейк Кнапп, Джон Зерацкі, Брейден Ковіц
- Починай з чому, Саймон Сінек
- Думай повільно — передбачай точно. Мистецтво і наука передбачати небезпеку, Філіп Тетлок, Ден Гарднер
- Команда команд. Нові правила взаємодії у складному світі, Стенлі Маккрістал
- Дякую за суперечку, Джей Гайнрікс
- Sapiens, Юваль Ной Харарі
- Наука стати багатим, Воллес Ваттлз
Читати в Livria