Проти богів. Приборкання ризику
Пітер Бернстайн, 1996
Тисячі років люди питали про майбутнє в оракулів і ворожбитів. Пітер Бернстайн розповідає, як гравці, купці, математики і психологи навчилися вимірювати невідомість: від індійських цифр і задачі Паскаля до страхування і теорії перспектив. Ти зрозумієш, як улаштоване мислення про ризик, і побачиш, де розрахунок дає збій.
Кому підійде
Для тих, хто ухвалює рішення в невідомості: щодо грошей, роботи, переїзду чи вкладень. І для тих, кому цікаво, звідки взялися ймовірність, страховка та інвестиційний портфель.
Слово «ризик» походить від староіталійського risicare, що означає «наважуватися». У цьому сенсі ризик — це вибір, а не доля.
Майбутнє більше не належить богам
Уяви купця, який три тисячі років тому відправляє корабель за море. Він може принести жертву, спитати оракула, подивитися на політ птахів. Одного він зробити не може: прикинути, які шанси, що корабель повернеться, і скільки коштує ця невідомість. У його світі майбутнє, або воля богів, або повторення минулого.
Пітер Бернстайн, американський фінансист та історик економічної думки, 1996 року написав книгу про те, як люди перейшли цю межу. Його головна думка така: сучасність від минулого відділяє одна революційна ідея — ризиком можна керувати. Майбутнє не лише примха богів, і людина не безпорадна перед природою.
Історія, яку розповідає Бернстайн, — це історія людей. Тут будуть гравці й купці, чернець-математик і лондонський торговець галантереєю, страховики в кав'ярні, економісти і психологи. Кожен додав свій інструмент: зручну лічбу, ймовірність, статистику, страховку, портфель. А наприкінці книга показує, де розрахунок дає збій: у нас самих.
На цих сторінках ти побачиш, звідки взялися ідеї, за якими сьогодні рахують кредити, страховки і пенсії. І, можливо, почнеш інакше ухвалювати власні ризиковані рішення.
Греки знали логіку, але не рахували шансів
Давні греки любили грати в кості. Кубиками їм часто слугували астрагали: астрагал — це кісточка з ноги вівці чи кози, яка падає на один із чотирьох боків. Греки створили геометрію, логіку і філософію. І все ж, зауважує Бернстайн, ніхто з них не спробував порахувати, як часто випадає той чи інший бік.
Чому так вийшло? Автор дає кілька відповідей. Для греків результат кидка, як і майбутнє взагалі, вирішували боги, і рахувати тут не було чого. До того ж істину вони шукали в доведенні, а не в частоті. Правдоподібне здавалося їм знанням другого ґатунку поруч із доведеним.
Була й цілком практична перешкода: числа. Спробуй додати і перемножити великі числа, записані літерами грецького алфавіту чи римськими цифрами. Без зручного запису важко рахувати, а без лічби не можна виміряти невідомість.
Звідси думка, на якій тримається вся книга. Щоб керувати ризиком, людям знадобилися не лише формули, а й зміна погляду. Треба було повірити, що майбутнє хоч почасти залежить від тебе. Поки такої віри не було, жодна математика не допомогла б: нема чого вимірювати те, що однаково вирішено за тебе.
Про автора
Пітер Бернстайн (1919–2009) — американський економіст, фінансовий консультант та історик фінансової думки, засновник журналу Journal of Portfolio Management.
Усі книги автора: Пітер Бернстайн
Поняття з книги
- Бернуллі
- Корисність
- Дарвін
- Канеман
- Алгоритм
- Регресія до середнього
- Диверсифікація
- Тверскі
- Астрагал: Невелика кістка з ноги вівці чи кози. У давнину її кидали як гральну кістку: вона падає на один із чотирьох боків.
- аль-Хорезмі: Мухаммад ібн Муса аль-Хорезмі (близько 780 — близько 850), математик і астроном, який працював у Багдаді. Його праці познайомили арабський світ, а згодом Європу з індійською системою лічби.
- Фібоначчі: Леонардо Пізанський на прізвисько Фібоначчі (близько 1170 — близько 1250), італійський математик, який познайомив Європу з індійсько-арабськими цифрами.
- Книга абака: «Liber Abaci», праця Фібоначчі 1202 року про арифметику з індійсько-арабськими цифрами та її застосування в торгівлі.
- Індійсько-арабські цифри: Десять знаків від 0 до 9 і позиційний запис числа, якими ми користуємося сьогодні. Вигадані в Індії, до Європи прийшли через арабських математиків.
- Кардано: Джироламо Кардано (1501–1576), італійський лікар, математик і астролог. Одним із перших став систематично рахувати шанси в азартних іграх.
- Пачолі: Лука Пачолі (близько 1445–1517), італійський чернець-францисканець і математик. 1494 року видав великий підручник математики, де описав і подвійну бухгалтерію.
- Паскаль: Блез Паскаль (1623–1662), французький математик, фізик і релігійний мислитель, один із творців теорії ймовірностей.
- де Мере: Антуан Гомбо, шевальє де Мере (1607–1684), французький письменник і світська людина, любитель азартних ігор. Ставив Паскалю питання про гру в кості.
- Ферма: П'єр Ферма (1601–1665), французький юрист із Тулузи і видатний математик. Разом із Паскалем заклав основи теорії ймовірностей.
- Трикутник Паскаля: Числова таблиця у формі трикутника, де кожне число дорівнює сумі двох чисел над ним. Допомагає швидко рахувати кількість сполучень і ймовірності.
- Пор-Рояль: Жіночий монастир під Парижем, центр янсенізму в XVII столітті. Його богослови Антуан Арно і П'єр Ніколь написали підручник «Логіка Пор-Рояля» (1662).
- Граунт: Джон Граунт (1620–1674), лондонський торговець галантереєю. 1662 року видав спостереження над списками померлих, від яких прийнято відлічувати історію статистики.
- Бюлетені смертності: Щотижневі списки померлих у Лондоні із зазначенням причин смерті. Їх почали випускати в XVI столітті, щоб стежити за чумою.
- Вибірка: Частина випадків, за якою судять про ціле. Наприклад, за даними кількох парафій оцінюють населення всього міста.
- Ллойд: Едвард Ллойд (близько 1648–1713), власник лондонської кав'ярні, де збиралися моряки і купці. З неї виріс страховий ринок Lloyd's.
- Андеррайтер: Той, хто бере на себе ризик за плату, наприклад страховик. Дослівно англійською «той, хто підписується внизу».
- Закон великих чисел: Правило теорії ймовірностей: що більше незалежних однакових випробувань, то ближчий їхній середній результат до очікуваного значення.
- Санкт-петербурзький парадокс: Задача про гру з монетою, де середній виграш нескінченний, але ніхто не готовий багато платити за участь. Названий за журналом академії в Санкт-Петербурзі, де 1738 року вийшла стаття Даніеля Бернуллі.
- Гальтон: Френсіс Гальтон (1822–1911), англійський учений і дослідник, двоюрідний брат Чарльза Дарвіна. Відкрив явище регресії до середнього.
- Марковіц: Гаррі Марковіц (1927–2023), американський економіст, творець теорії портфеля. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1990 року.
- Ефект рамки: Явище, відкрите Канеманом і Тверскі: вибір людини змінюється залежно від того, як описано ті самі варіанти.
- Неприйняття втрат: Схильність відчувати втрату сильніше, ніж виграш такого самого розміру.
- Теорія перспектив: Модель Канемана і Тверскі 1979 року про те, як люди насправді вибирають між ризикованими варіантами.
- Ерроу: Кеннет Ерроу (1921–2017), американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 1972 року.
Усі поняття
Схожі книги
- Обіграй дилера. Виграшна стратегія в блекджеку, Едвард О. Торп
- Чорний лебідь, Нассім Талеб
- Помри з нулем, Білл Перкінс
- Багатство родини. Як зберегти людський, інтелектуальний і фінансовий капітал для майбутніх поколінь, Джеймс Г'юз
- Обдурені випадковістю, Насім Ніколас Талеб
- Формула Фортуни: нерозказана історія наукової системи ставок, що перемогла казино й Волл-стріт, Вільям Паундстоун
- Без віку. Нова наука про те, як ставати старшими, не стаючи старими, Ендрю Стіл
- ШІ-2041. Десять образів нашого майбутнього, Кай-Фу Лі, Чень Цюфань
Читати в Livria