Ікігай. Японські секрети довгого і щасливого життя
Ектор Гарсія, Франсеск Міральєс, 2016
Чому в одному японському селі сто років — звичайний вік, а старі співають караоке й обігрують гостей у гейтбол? Ектор Гарсія і Франсеск Міральєс провели понад сто інтерв'ю з довгожителями Огімі й знайшли спільне: у кожного було своє ікігай. Ти дізнаєшся, що це таке, як його шукати і що допомагає його зберегти: друзі на все життя, м'який рух, потік і спокійне ставлення до недосконалості.
Кому підійде
Для тих, хто живе в поспіху і дедалі частіше питає себе, заради чого. І для тих, хто хоче старіти, не втрачаючи інтересу до життя, і шукає не дієту, а справу, яка будить уранці.
Тільки коли ти при ділі, хочеться прожити сто років.
Дощова ніч у Токіо і село довгожителів
Дощової ночі в Токіо зустрілися двоє: Ектор Гарсія, іспанець, який багато років живе в Японії, і письменник із Барселони Франсеск Міральєс. Вони говорили про те, чому одні люди на старість згасають, а інші і в дев'яносто живуть з інтересом. У цій розмові й виринуло загадкове японське слово ікігай. З цього слова згодом виросла книжка, яка розійшлася накладом понад три мільйони примірників.
Щоб зрозуміти його, автори поїхали до Огімі, села на півночі острова Окінава, яке називають селом довголіття. Там вони провели понад сто інтерв'ю з найстаршими мешканцями. Вони питали, як ті живуть, у що вірять і заради чого встають уранці.
Із цих розмов виросла книжка 2016 року. Її головна думка проста: у кожного є своє ікігай, тобто справа, заради якої варто жити. Той, хто його знайшов, на думку авторів, живе не тільки довше, а й радісніше. Їжа, рух і друзі важливі, але серцем японського довголіття автори вважають саме ікігай.
Ти пройдеш Огімі разом з авторами. Побуваєш на святі, де всі гості старші за вісімдесят, дізнаєшся, навіщо старим гурток друзів на все життя, і зрозумієш, що робити з тривогою, яка не минає. Дізнаєшся й те, як на Окінаві їдять і рухаються, щоб залишатися бадьорими в дев'яносто. А ще побачиш, де шукати своє ікігай, навіть якщо зараз здається, що його немає.
Ікігай — це щастя завжди бути зайнятим
Слово складається з двох японських: «ікі» означає життя, а «кай» — віддача, цінність. Разом виходить те, що робить життя вартим того, щоб його прожити. Гарсія і Міральєс перекладають його ще коротше: щастя завжди бути зайнятим. А ще простіше, за їхніми словами, ікігай — це те, заради чого ми встаємо вранці.
Зайнятість тут не про гонитву й не про переробки. Ідеться про справу, яка тобі по-справжньому дорога: про сад, онуків, ремесло, допомогу сусідам. Автори зауважують, що в японській немає слова, яке означало б вихід на пенсію в західному сенсі, коли людина назавжди перестає будь-що робити. Можна залишити службу, але не своє ікігай.
Щоб шукати було простіше, у книжці є схема з чотирьох кіл: того, що ти любиш, того, що вмієш, того, за що тобі можуть платити, і того, чого потребує світ. Ікігай там, де кола перетинаються. Важливе застереження, уже не з книжки: саму схему намалювали не в Японії, а на Заході. Для мешканців Огімі ікігай буває зовсім скромним і може взагалі не приносити грошей.
Звідси помилка, від якої книжка застерігає: чекати, доки з'явиться велике призначення. Ікігай частіше ховається у звичайному дні. Автори радять іти за своєю цікавістю й займатися тим, що наповнює тебе сенсом і радістю, а не чекати відповіді в одному осяянні.
Про автора
Ектор Гарсія — іспанський автор, який багато років живе в Японії. Франсеск Міральєс — письменник і журналіст із Барселони. Їхню книжку про ікігай перекладено десятками мов.
Усі книги автора: Ектор Гарсія, Франсеск Міральєс
Поняття з книги
- Окінава
- Цигун
- Тайцзі
- Стоїцизм
- Ікігай
- потік
- багатозадачність
- логотерапія
- Франкл
- Талеб
- антикрихкість
- Огімі: Село на півночі острова Окінава, близько трьох тисяч мешканців. Його називають селом довголіття: тут багато людей, старших за сто років.
- Юкі: 89-річна мешканка Огімі, яка зустріла авторів і разом зі своєю 99-річною подругою повезла їх на обід.
- ітяріба тьоде: Окінавський вислів: стався до кожного як до брата, навіть якщо бачиш його вперше.
- юімару: Окінавський звичай взаємодопомоги: сусіди разом беруться до спільної справи й виручають одне одного.
- моаї: Неформальна група на Окінаві, учасники якої підтримують одне одного роками, часто все життя.
- хара хачі бу: Японське правило їсти, доки шлунок не наповниться приблизно на вісімдесят відсотків.
- санпін-тя: Жасминовий чай, популярний на Окінаві.
- сікуваса: Маленький кислий цитрус, схожий на лайм. Більшу частину японського врожаю вирощують на Окінаві.
- антиоксиданти: Речовини, які захищають клітини організму від ушкодження вільними радикалами.
- гейтбол: Японська командна гра з ключкою і м'ячем, схожа на крокет. Популярна серед літніх людей.
- радіо тайсо: Японська ранкова зарядка під музику, яку транслює суспільна телерадіокомпанія NHK. У Японії її роблять з 1928 року, з перервою після війни.
- йога: Індійська система вправ, у якій поєднуються пози тіла, дихання і зосередження.
- Чиксентмігаї: Михай Чиксентмігаї (1934–2021), американський психолог угорського походження. Описав стан потоку в книжці 1990 року.
- такумі: Японське слово для майстра, який багато років удосконалюється в одному ремеслі.
- Гіблі: Японська анімаційна студія, заснована 1985 року. Відома мальованими мультфільмами Хаяо Міядзакі.
- Моріта: Сьома Моріта (1874–1938), японський психіатр. Створив метод, який учить приймати почуття й діяти, не чекаючи, доки вони зміняться.
- найкан: Японська практика самоспостереження: роздуми про близьку людину за трьома питаннями про те, що отримано, що віддано і яких труднощів завдано.
- негативна візуалізація: Прийом стоїків: час від часу уявляти втрату того, що маєш, щоб більше це цінувати й менше боятися.
- вабі-сабі: Японське естетичне поняття: краса недосконалого, недовговічного і незавершеного.
Усі поняття
Схожі книги
- Насоси інтуїції та інші інструменти мислення, Деніел Деннет
- Чайка Джонатан Лівінгстон, Річард Бах
- Велич спокою, Вільям Джордж Джордан
- Перемога над страхом, Безіл Кінг
- Король, воїн, маг, коханець. Як розкрити в собі архетипи зрілої мужності, Роберт Мур, Дуглас Гіллетт
- Філософський нарис про ймовірності, П'єр-Симон Лаплас
- У своєму ритмі. Метод синхронізації з циклом, Аліса Вітті
- Невідволікані. Як керувати своєю увагою і життям, Нір Еяль
Читати в Livria