Невторована дорога. Нова психологія кохання, традиційних цінностей і духовного зростання
М. Скотт Пек, 1978
Чому одні люди ростуть від труднощів, а інші роками ходять по колу? Психіатр Скотт Пек побачив відповідь у тому, як ми поводимося з болем: ховаємося від нього чи проходимо крізь нього. Його книжка показує чотири прості інструменти дисципліни, пояснює, чому закоханість ще не любов, і пропонує дорогу, якою ходять небагато хто.
Кому підійде
Для тих, хто втомився відкладати важке, звинувачувати обставини і чекати, що життя стане легким, і для тих, хто хоче зрозуміти, чим любов відрізняється від закоханості.
Щойно ми по-справжньому дізнаємося, що життя важке, щойно ми справді розуміємо і приймаємо це, життя перестає бути важким.
Життя важке
Уяви ранок, коли все йде не так. Машина не заводиться, на роботі чекає неприємна розмова, удома накопичуються справи, до яких не доходять руки. Усередині росте образа, ніби хтось порушив обіцянку, що життя буде легким. Морган Скотт Пек, американський психіатр, який багато років приймав людей у невеликому містечку в штаті Коннектикут, починає свою книжку з фрази, яка скасовує цю обіцянку: «Життя важке».
Для Пека це не скарга, а полегшення. Він називає цю думку однією з найбільших істин і зауважує, що більшість із нас її не бачить. Ми майже безперервно скаржимося на свої проблеми, вголос чи подумки, так, ніби життя зобов'язане бути легким. Проблеми завдають болю, тому ми від них ховаємося: відкладаємо, перекладаємо на інших, удаємо, що їх немає. На думку автора, саме спроба уникнути законного страждання лежить в основі багатьох душевних бід. Біль, від якого ми тікаємо, нікуди не зникає, а біль розв'язання минає і залишає нас сильнішими.
Книжка вийшла 1978 року і побудована як шлях. Спершу йде дисципліна, тобто чотири прості інструменти, якими розв'язують проблеми. Потім — любов, яку Пек визначає зовсім не так, як ми звикли. І все це — заради зростання, без якого, на його думку, життя стоїть на місці. Ти зустрінеш тут жінку, яка неправильно їла торт, сержанта, що звинувачував у своїх бідах цілий острів, і самого Пека, який одного разу не захотів гальмувати на велосипеді.
Якщо ти відкриваєш цю книжку у важкий період, це вже добрий знак. Ти не відвертаєшся від проблеми, а шукаєш, що з нею робити. З цього і починається дорога, якою, як вважав Пек, ходять небагато хто.
Глазур, з'їдена першою
Якось до Пека прийшла жінка років тридцяти, фінансова аналітикиня. Вона скаржилася, що на роботі постійно відкладає справи, і довгі розмови про її минуле і стосунки з начальством нічого не змінювали. Тоді Пек поставив несподіване запитання: чи любить вона торт. Любить. А що в торті подобається більше, бісквіт чи глазур? Звісно, глазур. І як вона їсть шматок торта? Спершу глазур.
Далі з'ясувалося, що так само влаштований її робочий день. Першу годину вона витрачала на найприємнішу частину роботи, а решту шість годин мучилася з тим, що їй не подобалося. Пек запропонував змінити порядок: у першу годину взятися за неприємне, а решту шість годин спокійно займатися тим, що подобається. Година неприємного і шість годин задоволення, міркував він, краще, ніж година задоволення і шість годин мук. За словами Пека, вона спробувала і перестала відкладати.
Цей прийом Пек називає відкладанням задоволення: спершу зустріти біль і пройти крізь нього, а радість отримати потім. Для нього це перший інструмент дисципліни. Це схоже на посуд після вечері. Якщо помити його одразу, це десять хвилин неохоти і вільний вечір. Якщо відкласти, гора тарілок увесь вечір нагадуватиме про себе і забиратиме більше сил, ніж сама робота.
Звідки береться вміння чекати? Пек вважає, що воно росте з відчуття власної цінності. Дитина, якій батьки приділяли час і яку любили, відчуває, що вона важлива. А якщо вона важлива, вона береже себе, свій час і своє майбутнє. Хто себе не цінує, той легко розмінює години на миттєве.
Спробуй подивитися на свій день так, як Пек подивився на торт своєї пацієнтки. Де в тебе глазур, а де бісквіт? Завтра почни з найнеприємнішої справи, хоча б на одну годину, і поміть, яким стане решта дня. Часта помилка в тому, щоб чекати слушного настрою. Зазвичай він приходить після важкої частини, а не до неї.
Про автора
Морган Скотт Пек (1936–2005) — американський психіатр. Служив військовим психіатром, зокрема на Окінаві, потім багато років мав приватну практику в Коннектикуті. «Невторована дорога» стала його першою і найвідомішою книжкою.
Усі книги автора: М. Скотт Пек
Поняття з книги
- Коннектикут
- Дисципліна
- Окінава
- перенесення
- ординатура: Кілька років навчання молодого лікаря після інституту, коли він працює в клініці під наглядом досвідчених колег і опановує спеціальність.
- Беджлі: Мак Беджлі, керівник амбулаторної психіатричної клініки, де Пек учився на психіатра. Пек вважав, що одна коротка відповідь Беджлі змінила його ставлення до відповідальності.
- невротик: У книжці Пека так названо людину, яка бере на себе забагато відповідальності і звинувачує себе навіть у тому, що від неї не залежить. Це робочий опис автора, а не діагноз.
- розлад характеру: У Пека — протилежність неврозу: людина бере на себе замало відповідальності і вважає, що в її бідах винні інші чи обставини. Це поняття з психіатрії його часу, використане в книжці як опис, а не як ярлик.
- межі его: Відчуття, де закінчуюся я і починається інша людина чи світ довкола. У немовляти їх ще немає, вони складаються поступово. Образ із книжки, а не медичний термін.
- пасивна залежність: У Пека — стан, за якого людина так зайнята тим, щоб її любили і про неї дбали, що сама любити не встигає. Опис автора, а не діагноз читачеві.
- благодать: Слово з релігійної мови. Пек називає так силу, яка діє поза нашою волею і, за його спостереженням, допомагає людям рости й одужувати. Це його погляд, а не наукове поняття.
Усі поняття
Схожі книги
Читати в Livria