Душа людини. Її здатність до добра і зла
Еріх Фромм, 1964
Гітлер не вбивав мільйони сам: поруч були тисячі звичайних людей. Еріх Фромм розбирає, звідки в людині потяг до руйнування: любов до мертвого, роздуте «я» і туга за захистом «своїх». А наприкінці показує, де насправді відбувається вибір між добром і злом і чому його так легко проґавити.
Кому підійде
Для тих, хто хоче зрозуміти, звідки у звичайних людях береться жорстокість, і чесно подивитися на власні рішення. І для всіх, кого хвилюють психологія влади, натовпу і свободи вибору.
Людина, яка не може творити, хоче руйнувати.
Вовк чи вівця
Одні вважають людей вівцями: ті слухняно йдуть за вождями навіть туди, де на них чекає тільки руйнування. Інші певні, що людина людині вовк. Обидві сторони мають аргументи. Гітлер не вбивав мільйони людей сам. Поруч із ним були тисячі звичайних людей, які вбивали й катували, і багато хто робив це із задоволенням.
Еріх Фромм, психоаналітик і філософ, написав цю книгу 1964 року, у розпал гонки ядерних озброєнь. Його непокоїло питання, чому люди так спокійно готуються до війни, у якій може загинути все живе. Відповідь «людина зла від природи» він вважав небезпечною: якщо всі ми тією чи іншою мірою вовки, навіщо опиратися вовкам?
Фромм пропонує третій погляд. Людина не добра і не погана. У кожному є рух до життя і рух до смерті, і кожен, за словами автора, іде в напрямку, який сам обрав. А головна небезпека для світу, вважає Фромм, походить не від садистів і виродків, а від звичайної людини, в руках якої опинилася величезна влада.
Попереду — різні обличчя насильства і три пристрасті, які автор вважає осердям зла: любов до мертвого, роздуте «я» і туга за захистом «своїх». А наприкінці — головне відкриття книги: де насправді відбувається вибір, який потім здається неминучим.
Хто не може творити, починає руйнувати
Фромм починає з простого спостереження: насильство буває різним, і кожен його вид має свій мотив. Найзрозуміліший вид — реактивне насильство. Це захист життя, свободи чи гідності, і корениться він у страху. Біда в тому, що страх легко навіяти. Вожді переконують людей, що їм загрожує ворог, і майже будь-яку загарбницьку війну вдається видати за оборону.
На крок ближче до хвороби стоїть помста. Шкоди вже завдано, і насильство нічого не захищає: воно ніби намагається зробити так, щоб того, що було, не було. Автор зауважує, що жага помсти слабша в того, хто живе продуктивно. Людина, зайнята своєю справою, швидше забуває образи, бо здатність творити в ній сильніша за потребу помститися.
Є й насильство, яке народжується з краху віри. Дитина чує, як батько бреше у важливій справі, або бачить, що батьки не помічають її страху. Згодом її ошукує друг чи вчитель. Одна людина після таких розчарувань стає незалежнішою і шукає нових людей, яким можна вірити. Інша вирішує, що життя зле, люди злі і сама вона зла, і стає циніком.
Найтемніший вид із цього ряду — компенсаторне насильство. Людина не витримує цілковитої пасивності: їй треба змінювати світ, а не тільки підкорятися йому. Якщо через слабкість, страх чи невміння вона не здатна нічого створити, їй лишається руйнувати. Для творення потрібні сили й уміння, а для руйнування вистачає ножа чи кулака. Так людина мститься життю за те, що воно її обділило. Автор згадує п'єсу Камю «Калігула»: її герой упивається силою руйнівника, поруч із якою сила творця здається дитячою грою. Згадує він і римський Колізей, де тисячі глядачів із задоволенням дивилися, як убивають людей.
Страх і покарання, на думку Фромма, лише заганяють таке насильство всередину. Єдині ліки — розвивати здатність творити, продуктивно користуватися своїми силами. Із цієї думки можна вивести просте запитання до себе. Коли злість на світ накопичується, спитай не тільки «хто винен», а й «що я давно хочу створити, але все відкладаю».
Про автора
Еріх Фромм (1900–1980), німецько-американський психоаналітик, філософ і соціолог, автор книжок «Втеча від свободи» і «Мистецтво любові».
Усі книги автора: Еріх Фромм
Поняття з книги
- Гітлер
- Біофілія
- Нарцисизм
- Фройд
- Психоаналітик: Той, хто працює методом психоаналізу: досліджує неусвідомлені мотиви людини. Метод створив Зигмунд Фройд.
- Реактивне насильство: Поняття Фромма: насильство, яке захищає життя, свободу, гідність чи майно і корениться в страху, реальному або навіяному.
- Компенсаторне насильство: Поняття Фромма: насильство людини, нездатної до творчої діяльності, яке замінює їй творення і є способом помститися життю.
- Калігула: Римський імператор I століття, відомий жорстокістю і манією величі. Тут ідеться про героя однойменної п'єси Альбера Камю.
- Камю: Альбер Камю (1913–1960), французький письменник і філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури, автор п'єси «Калігула».
- Колізей: Величезний амфітеатр у Стародавньому Римі, де відбувалися бої гладіаторів і цькування звірів на очах у публіки.
- Саламанка: Місто в Іспанії з найстарішим університетом країни.
- Астрей: Хосе Мільян-Астрай (1879–1954), іспанський генерал, засновник Іспанського легіону, прихильник Франко. У перекладі книги його прізвище передано як Астрей.
- Унамуно: Мігель де Унамуно (1864–1936), іспанський філософ і письменник, ректор університету Саламанки.
- Фалангісти: Члени іспанської фашистської партії «Фаланга», яка підтримувала Франко в громадянській війні.
- Некрофілія: У вузькому сенсі — сексуальне збочення. У Фромма ширше: потяг до всього мертвого, механічного й нерухомого замість живого. Це поняття автора, а не діагноз.
- Ейхман: Адольф Ейхман (1906–1962), нацистський чиновник, який організовував депортацію євреїв до таборів смерті. Страчений в Ізраїлі після суду.
- Груповий нарцисизм: Поняття Фромма: нарцисизм, перенесений із себе на свою групу, націю, расу, релігію чи партію.
- Інцестуальний зв'язок: У Фромма — не сексуальний потяг, а глибока прив'язаність до матері і тих, хто її заміняє: родини, роду, нації. Це туга за захистом і втеча від свободи й відповідальності.
- Синдром розпаду: Поняття Фромма: поєднання любові до мертвого, злоякісного нарцисизму і крайньої прив'язаності до «своїх», яке він вважає суттю зла.
- Синдром росту: Поняття Фромма: поєднання любові до життя, любові до людей і незалежності.
- Ожорсточення серця: Образ із біблійної історії про фараона. Так Фромм називає процес, у якому кожне хибне рішення полегшує наступне і звужує свободу вибору.
- Реальні можливості: У Фромма — варіанти, які справді можуть здійснитися за даного співвідношення сил, на відміну від бажаних, але неможливих.
Усі поняття
Схожі книги
Читати в Livria