Головні ідеї книги

Чудеса вашого розуму

Джозеф Мерфі, 1953

Ти кажеш собі, що все чудово, а всередині хтось тихо відповідає: неправда. Джозеф Мерфі вважав, що підсвідомість чує саме цей другий голос. У цій невеликій книжці він показує, як говорити із собою без внутрішньої сварки: через фрази про зміни, спокійну картину мети й привітання, почуте заздалегідь.

Кому підійде

Для тих, хто повторює собі правильні слова, але насправді в них не вірить. І для всіх, кому цікаво, як один із класиків руху «Нова думка» пропонував давати раду страху, звичці й сумніву.

Озирнися на своє життя, і ти погодишся: більшість твоїх страхів, тривог і хвилювань так і не справдилися.

Господар не любить грибів

Людина роками повторює всім підряд: «Я не люблю грибів». Одного разу їй подають страву з грибами, і в неї одразу починається розлад шлунка. Одна жінка певна, що після вечірньої кави прокинеться о третій ночі, і справді прокидається. Джозеф Мерфі пояснює обидві сцени однаково: щось усередині почуло «господар цього хоче» і слухняно виконало.

Мерфі був священником у Лос-Анджелесі, одним із проповідників руху «Нова думка». Його курс лекцій так і називався: «Чудеса розуму». Головна думка книжки проста. Розум один, але в нього два боки. Свідомість міркує й обирає, а підсвідомість, за переконанням автора, не сперечається і приймає те, що людина відчуває як правду, а не те, що вона вимовляє.

Одразу важливе застереження. Це віра автора, а не наука, і його розповідей про зцілення ніхто не перевіряв. Зате ця невелика книжка відповідає на дуже практичне запитання: що робити, коли не віриш власним словам.

Сварка у власній голові

Одного разу до Мерфі прийшла жінка, у якої був псоріаз. Мазь допомагала, але щойно її скасовували, хвороба поверталася. Кілька разів на день жінка торочила: «Моя шкіра досконала, я зцілена». Нічого не змінювалося, і автор зрозумів чому: щоразу всередині звучало заперечення «ні, не досконала».

За Мерфі, коли в розумі стикаються дві протилежні думки, підсвідомість приймає сильнішу. Фраза, у яку ти не віриш, лише нагадує про те, чого немає.

Вихід автор знайшов у формулюванні. Жінка почала кілька разів на день по п'ять чи десять хвилин повторювати: «Зараз усе змінюється на краще». З такою фразою розуму нема про що сперечатися. За розповіддю Мерфі, хвороба поступово минула й не повернулася. Перевірити це не можна: перед нами приклад віри автора, а не спосіб лікування.

Щоб не руйнувати зробленого, Мерфі пропонує образ хірурга. Якби той щопівгодини розкривав шов, щоб подивитися, як ідуть справи, рана не загоїлася б ніколи. Так само діє «мені тільки гірше», сказане за десять хвилин після фрази про одужання. Спіймай себе на початку такої фрази, обірви її і закінчи інакше.

Читати в Livria

Про автора

Джозеф Мерфі (1898-1981) народився в Ірландії і замолоду вступив до ордену єзуїтів, потім працював фармацевтом у Нью-Йорку. У Лос-Анджелесі він став священником однієї з найбільших громад руху «Нова думка» і написав багато книжок про силу підсвідомості.

Усі книги автора: Джозеф Мерфі

Поняття з книги

  • Нова думка
  • Підсвідомість
  • Рочестер
  • Ґете
  • Емерсон
  • Псоріаз: Хронічне незаразне захворювання шкіри, за якого на ній з'являються червоні плями, що лущаться. Хвороба часто то затихає, то загострюється.
  • Навіювання: Передавання думки чи настанови так, що людина приймає її без міркувань. У Мерфі навіювання може йти і від інших людей, і від самого себе.
  • Капелан: Священник, який служить в армії, лікарні чи іншій установі.

Усі поняття

Схожі книги