Біологія добра і зла. Як наука пояснює наші вчинки
Роберт Сапольскі, 2017
Дружина нейробіолога наздогнала хама на світлофорі й кинула йому у вікно виноградний чупа-чупс. Роберт Сапольскі розбирає будь-який вчинок крок за кроком: що відбувалося в мозку за секунду до нього, які гормони діяли того дня, що заклали дитинство, гени й культура. Ти зрозумієш, чому втомлюється сила волі, як мозок ділить людей на своїх і чужих і що допомагає не скоритися злу.
Кому підійде
Для тих, хто хоче зрозуміти, чому люди роблять і жорстокі, і прекрасні вчинки і що в цьому вирішують мозок, гормони, дитинство, гени та культура. І для тих, хто помічає в собі спалахи гніву, упертість або страх виділитися і хоче з ними впоратися.
Ми не ненавидимо насильство. Ми ненавидимо неправильне насильство, насильство в неправильному контексті.
Виноградний чупа-чупс замість помсти
Роберт Сапольскі зізнається, що з дитинства прокручує в голові одну й ту саму сцену. Він вривається в бункер, де сидить Гітлер, скручує його і вигадує йому кару, страшнішу за будь-яку страту. Серце калатає, стає жарко, кулаки стискаються. І водночас ця сама людина виступає проти смертної кари й голосує за суворий контроль над зброєю. Таку мішанину думок про насильство, за його словами, має майже кожен.
А ось сцена з життя його родини. Водій навмисне підрізав їхню машину й показав середній палець. Дружина Сапольскі наздогнала кривдника на світлофорі, постукала у вікно і кинула в салон… виноградний чупа-чупс. Якщо він такий злий, пояснила вона, у нього напевно було жахливе дитинство, і цукерка хоч трохи це виправить.
Сапольскі — нейробіолог і приматолог: понад тридцять років він вивчав павіанів у Східній Африці. Його головна думка: ми ненавидимо не насильство як таке, а насильство в неправильному контексті. Той самий удар на вулиці нас лякає, а на стадіоні ми платимо, щоб на нього подивитися. Автор пропонує розуміти будь-який вчинок, крок за кроком відступаючи від нього назад у часі. Що було в мозку за секунду до нього? Що людина побачила чи почула за хвилину до цього? Які гормони діяли того дня, що змінювалося в мозку за рік? А далі — дитинство, гени, культура та еволюція.
Попереду — про те, чому втомлюється сила волі, що насправді робить тестостерон, як дитинство й гени задають схильності, але не виносять вироку, як мозок ділить людей на своїх і чужих і чому добрі люди виконують злі накази. Якщо тобі хочеться зрозуміти, звідки беруться і найгірші, і найкращі вчинки, зокрема твої власні, ти вже ставиш питання, до якого багато хто не доходить. Почнімо.
Залізний прут і зефірка: де живе сила волі
1848 року у Вермонті будівельник залізниці Фінеас Гейдж готував вибух, і залізний прут завтовшки три сантиметри пробив йому голову: увійшов з лівого боку обличчя знизу й вилетів через тім'я. Гейдж дивом вижив. Але з шанованої та врівноваженої людини він перетворився на запальну, грубу й нетерплячу: будував плани й одразу їх кидав. Друзі казали: «Це вже не Гейдж». Прут знищив більшу частину лівої лобної кори.
Лобна кора, пояснює Сапольскі, працює як розпорядник. Вона відкладає задоволення, будує плани, стримує пориви й гасить зайві емоції. Її головну справу автор зводить до одного: допомогти зробити складніше, але правильне. Дозріває вона в мозку останньою.
Тільки сили в неї не безмежні. У дослідах, які ставив психолог Рой Баумайстер, люди після складного розумового завдання ставали агресивнішими, менш чуйними й менш чесними. Коли лобна кора напружено працює, у крові падає глюкоза, а солодкий напій повертає корі сили. Голодна людина обирає суперникові в грі суворіше покарання. Уяви заряд телефона: під вечір важкого дня його лишається мало, і на складне рішення може просто не вистачити.
Як же тоді триматися? Підказку дав психолог Волтер Мішел. Він залишав дітей трьох-шести років наодинці із зефіркою: з'їж зараз або дочекайся дорослого й отримаєш дві. Приблизно третина витримувала всі п'ятнадцять хвилин. Перемагали не ті, хто стискав зуби, а ті, хто відволікався: заплющував очі, співав, ховав зефірку. Старші діти по-новому дивилися на завдання: «Річ не в зефірці, а в тому, яка я людина». Через сорок років у тих, хто дочекався, лобна кора працювала краще.
Психолог Джеймс Ґросс показував людям важкий ролик про ампутацію. У тих, хто намагався придушити почуття, мигдалина, центр страху й тривоги, збуджувалася ще сильніше. Ті, хто казав собі: «Це все не насправді, це лише акторська гра», заспокоювалися. Звідси висновок автора: встояти перед спокусою найпростіше, якщо по-новому поглянути на ситуацію, а не напружувати волю. А найкраще, коли правильне стає таким звичним, що вже не потребує зусиль.
Про автора
Роберт Сапольскі, американський нейробіолог і приматолог, викладає у Стенфордському університеті. Понад тридцять років вивчав павіанів у Східній Африці.
Усі книги автора: Роберт Сапольскі
Поняття з книги
- Гітлер
- Нейробіолог
- Баумайстер
- Мішел
- Мигдалина
- Тестостерон
- Ультиматум
- Окситоцин
- Нельсон
- Гебб
- Успадковуваність
- Вілер
- Томпсон
- Рікар
- Приматолог: Учений, який вивчає мавп та інших приматів.
- Павіанів: Павіани, великі мавпи Африки, які живуть зграями із суворою ієрархією. Сапольскі вивчав їх понад тридцять років.
- Гейдж: Фінеас Гейдж, американський будівельник залізниці. 1848 року залізний прут пробив йому голову, і його характер різко змінився; це перший докладно описаний випадок ушкодження лобної кори.
- Лобної кори: Лобна кора, передня частина кори мозку. Відповідає за планування, самоконтроль, відкладання задоволення й регуляцію емоцій.
- Глюкоза: Простий цукор, головне джерело енергії для клітин мозку.
- Ґросс: Джеймс Ґросс, американський психолог зі Стенфордського університету, вивчає, як люди керують своїми емоціями.
- Айзенеґер: Крістоф Айзенеґер, дослідник із Цюрихського університету, вивчає дію гормонів на поведінку.
- Фер: Ернст Фер, швейцарський економіст із Цюрихського університету, дослідник справедливості та співпраці.
- Полівки: Степові полівки, дрібні гризуни Північної Америки, які живуть постійними парами. На них вивчали роль окситоцину в прив'язаності.
- Дрьо: Карстен де Дрьо, нідерландський психолог, вивчає конфлікти між групами та дію окситоцину.
- Моґіл: Джеффрі Моґіл, канадський дослідник болю з Університету Макгілла.
- Гарлоу: Гаррі Гарлоу, американський психолог із Вісконсинського університету, відомий дослідами з дитинчатами мавп і штучними «мамами».
- Чаушеску: Ніколае Чаушеску, комуністичний диктатор Румунії, повалений 1989 року.
- Гіпокампа: Гіпокамп, ділянка мозку, важлива для пам'яті, зокрема для пам'яті про простір і дорогу.
- МАО-А: Моноаміноксидаза А, фермент, який руйнує в мозку серотонін і норадреналін. Ген цього ферменту буває в кількох варіантах.
- Ген воїна: Газетне прізвисько низькоактивного варіанта гена МАО-А, а не науковий термін.
- Каспі: Авшалом Каспі, психолог з Університету Дьюка, вивчає, як гени і середовище разом впливають на поведінку.
- Олбані: Столиця штату Нью-Йорк, де розташований кампус Університету штату Нью-Йорк.
- Геттісберг: Геттісберг, містечко в Пенсильванії, де 1863 року відбулася одна з найбільших битв Громадянської війни в США.
- Армістед: Льюїс Армістед, генерал армії південців, смертельно поранений під Геттісбергом.
- Масонський: Пов'язаний із масонами, членами таємного братства, яке скріплюють спільні ритуали та розпізнавальні знаки.
- Бінгем: Генрі Гаррісон Бінгем, офіцер армії північан, який допоміг пораненому Армістеду.
- Тайфел: Генрі Тайфел, британський соціальний психолог із Бристольського університету, автор дослідів із «мінімальними групами».
- Фіске: Сьюзен Фіске, американська соціальна психологиня з Принстонського університету, вивчає стереотипи й упередження.
- Олпорт: Гордон Олпорт, американський психолог, який у 1950-х роках запропонував гіпотезу контакту.
- Гіпотезу контакту: Гіпотеза контакту: припущення, що ворожнеча між групами слабшає, якщо їхні члени спілкуються за певних умов.
- Мілгрем: Стенлі Мілгрем, американський психолог, автор дослідів про підкорення авторитету, проведених в Єльському університеті.
- Єльський: Єльський університет, приватний університет у Нью-Гейвені, штат Коннектикут, заснований 1701 року.
- Аш: Соломон Аш, американський психолог, автор дослідів про конформізм, тобто про схильність погоджуватися з більшістю.
- Мілай: В'єтнамське село, де 16 березня 1968 року американські солдати вбили від 350 до 500 беззбройних мешканців.
- Банальність героїзму: Банальність героїзму: вислів психолога Філіпа Зімбардо про те, що герої — зазвичай найзвичайнісінькі люди.
- Вааль: Франс де Вааль, нідерландсько-американський приматолог, дослідник співпраці та моралі у тварин.
- Броснан: Сара Броснан, американська приматологиня, співавторка досліду з капуцинами й нерівною оплатою.
- Капуцинів: Капуцини, невеликі мавпи Південної та Центральної Америки.
- Ґрін: Джошуа Ґрін, американський психолог і філософ із Гарвардського університету, вивчає, як мозок ухвалює моральні рішення.
- Дилему вагонетки: Дилема вагонетки: уявний експеримент про те, чи можна пожертвувати однією людиною, щоб урятувати п'ятьох.
- Туберкульозу: Туберкульоз, інфекційна хвороба, яка найчастіше вражає легені.
- Епілепсію: Епілепсія, хвороба мозку, за якої трапляються судомні напади.
Усі поняття
Схожі книги
- Пропаганда, Едвард Бернейс
- Світська бесіда без ніяковості. Як говорити з ким завгодно, переходити до глибоких розмов і заводити справжніх друзів, Патрик Кінг
- Наука спілкування. Як читати емоції, розуміти наміри і знаходити спільну мову з людьми, Ванесса ван Едвардс
- Зламай код спілкування. Як говорити переконливо, укладати вигідні угоди й впливати на людей, Ванесса ван Едвардс
- Складні розмови: як обговорювати те, що хвилює найбільше, Дуглас Стоун, Брюс Паттон, Шейла Гін
- Усі брешуть. Як великі дані кажуть правду про людей, Сет Стівенс-Давидовіц
- Бути собою, Аніл Сет
- Розум у добрій формі, Арнольд Беннетт
Читати в Livria