Головні ідеї книги

Як зробити так, щоб із тобою траплялося хороше

Маріан Рохас Естапе, 2018

Хибна пожежна тривога в кінотеатрі вже позаду, а тіло ще кілька годин живе так, ніби пожежа була. Мадридський психіатр Маріан Рохас Естапе пояснює, чому мозок майже не відрізняє справжню загрозу від уявної і чим це обертається. На прикладах своїх пацієнтів і камбоджійських дівчаток, з якими вона працювала, авторка показує, як заспокоїти тривогу, відпустити образу й помітити можливості, повз які ми проходимо.

Кому підійде

Для тих, хто часто тривожиться через те, чого ще не сталося, тримає образи в собі й чекає, що хороше прийде саме. І для тих, кому цікаво, як думки і почуття відгукуються в тілі.

З більшістю людей не трапляється нічого цікавого з дуже простої причини: вони не знають, чого б хотіли, щоб із ними сталося.

Розмова над Атлантикою

Студентка-медичка летить із Нью-Йорка до Лондона і зубрить анатомію. Літній сусід зазирає в її записи, вони розговорюються, і з'ясовується, що він понад тридцять років пропрацював у ЦРУ. Почувши, що вона хоче стати психіатром, він пропонує їй після навчання попрацювати в них. Працювати туди вона так і не пішла, але його візитку досі носить у гаманці.

Ця студентка, Маріан Рохас Естапе, стала психіатром у Мадриді й 2018 року написала цю книжку. Історією того польоту вона сперечається з фразою «усе прийде, коли найменше чекаєш». На її думку, мало які слова завдали стільки шкоди: ніхто не прийде й не запропонує справу всього життя, назустріч їй треба йти самотужки.

Головна думка книжки: щастя залежить не стільки від подій, скільки від того, як ми їх тлумачимо. Авторка поєднує просту біологію стресу, історії пацієнтів і досвід роботи в Камбоджі. Пояснення того, як працює мозок, тут навмисно спрощено: це погляд лікаря-практика, а не підручник.

Пожежа, якої не було

Авторка пропонує уявити: ти в кіно, і хтось кричить «Пожежа!». Серце калатає, долоні мокрі, ти біжиш до виходу. Надворі з'ясовується, що спрацювала несправна сигналізація, і за десять хвилин усі повертаються на місця. Глядачі ті самі, але тіло ще не заспокоїлося: сплеск кортизолу, за словами Рохас, спадає лише за кілька годин.

Кортизол виділяють наднирники, щоб підготувати тіло до втечі або бійки. Сам собою він не ворог: без нього ми сиділи б і дивилися на дим. Шкода, вважає авторка, починається тоді, коли тривога не вимикається тижнями.

Головне тут, на думку авторки: тіло погано відрізняє справжнє від уявного. Заплющ очі й уяви, що ріжеш лимон і підносиш часточку до рота. Слина вже потекла, хоча лимона немає. Так само організм відповідає на думку «а раптом мене звільнять».

Рохас пише, що дев'яносто відсотків наших тривог так і не справджуються. Це її оцінка, а не вимірювання. Тому перший крок простий: запитати себе, чи відбувається це зараз, чи тільки може статися.

Читати в Livria

Про автора

Маріан Рохас Естапе, іспанський психіатр з Мадрида, донька психіатра Енріке Рохаса. Замолоду працювала в Камбоджі з дівчатками, яких урятували від сексуальної експлуатації.

Усі книги автора: Маріан Рохас Естапе

Поняття з книги

  • ЦРУ
  • Кортизол
  • Наднирники
  • Луїс
  • Мей
  • Гарвард
  • Беатріс: Пацієнтка Рохас, мати трьох маленьких дітей, чию історію авторка розповідає в книжці.
  • Синдром подразненого кишечника: Розлад роботи кишечника з болями, здуттям, проносом або закрепами без видимих ушкоджень. Причини до кінця не відомі; стрес може посилювати симптоми.
  • Візенталь: Симон Візенталь, австрійський архітектор єврейського походження. Пережив п'ять концтаборів, а після війни розшукував нацистських злочинців і написав книжку про те, чи можна пробачити.
  • Есесівець: Член СС, воєнізованої організації нацистської партії Німеччини, винної в масових убивствах.
  • Бостон: Велике місто на північному сході США, поруч із яким розташований Гарвардський університет.
  • Волдінгер: Роберт Волдінгер, американський психіатр, керівник Гарвардського дослідження дорослого життя, яке триває з 1938 року.
  • Сомалі Мам: Камбоджійська активістка, засновниця фонду проти торгівлі людьми. За її розповіддю, у дитинстві її продали в бордель. Згодом журналісти поставили під сумнів частину її біографії.
  • Пномпень: Столиця Камбоджі.
  • Ретикулярна активувальна система: Мережа нервових клітин у стовбурі мозку, яка керує неспанням і увагою. Авторка описує її як фільтр, що пропускає до свідомості те, що важливо для наших цілей; це спрощений образ.

Усі поняття

Схожі книги