Алхімік
Пауло Коельйо, 1988
Андалузькому пастухові знову й знову сниться скарб біля єгипетських пірамід. Він продає овець, утрачає всі гроші першого ж дня в Африці, майже рік працює в торговця кришталем, перетинає пустелю й зустрічає кохання та вчителя. Це притча Коельйо про те, чому люди кидають свої мрії і що знаходить той, хто все-таки йде до кінця.
Кому підійде
Для тих, хто роками відкладає свою мрію, і для читачів, яким цікаво, чому коротка притча про пастуха стала однією з найчитаніших книжок у світі.
Коли ти чогось хочеш, увесь Всесвіт сприятиме тому, щоб твоє бажання здійснилося.
Сон, який повертався
Молодий пастух Сантьяго ночує зі своїми вівцями в покинутій церкві. Довкола — Андалусія, південь Іспанії. Просто всередині, серед руїн, виріс сикомор. Сантьяго засинає, підклавши під голову книжку, і вже не вперше бачить той самий сон: десь біля єгипетських пірамід на нього чекає скарб.
Життя в нього й так непогане. Батько хотів, щоб син став священником, але Сантьяго обрав дорогу: він пасе овець, щоб мандрувати світом. Він уміє читати, а в одному містечку живе донька торговця, якій він розповідав про свої мандри й до якої збирається повернутися. Навіщо міняти таке життя через сон?
Це запитання і тримає весь «Алхімік». Пауло Коельйо видав його в Бразилії 1988 року. Це притча: історія пастуха тут розповідає про будь-яку людину, яка колись мала мрію. Замолоду мріяти не страшно, усе здається можливим. Потім нас поступово переконують, що бажання нездійсненне. Що ж відбувається з тим, хто все-таки встає й іде?
Далі ти пройдеш за Сантьяго весь шлях, від площі іспанського містечка до пірамід і назад. У кожному розділі буде один поворот його дороги і думка, яку він із нього виносить, а ще запитання, з яким цю думку можна приміряти до свого життя. Почнімо з того дня, коли до пастуха підсів дивний старий.
Найбільша брехня на світі: ніби від нас уже нічого не залежить
У містечку Тарифа живе стара циганка, і Сантьяго насамперед іде до неї. Вона тлумачить сон просто: треба вирушати до пірамід і шукати там скарб. За тлумачення вона просить десяту частину того, що він знайде. Пастух іде розчарований.
На міській площі до нього підсідає старий і заводить розмову про його книжку. Він каже, що він Мелхиседек, цар Салиму, і говорить про речі, яких Сантьяго нікому не розповідав: про імена його батьків, про семінарію. А потім пояснює, яка брехня на світі найбільша. Це віра в те, що в якусь мить життя ми втрачаємо владу над тим, що з нами відбувається, і далі нами розпоряджається доля.
За словами старого, у кожної людини є Своя Доля: те, чого вона по-справжньому хоче з юності. Поки людина молода, вона її знає й не боїться про неї мріяти. Потім до справи беруться страх і звичка. І тоді здається, що життя склалося саме і змінювати в ньому вже нічого.
Старий пояснює і те, чому новачкам часто щастить. Людина, яка вперше сідає грати в карти, майже напевно виграє. За словами Мелхиседека, так діє сила, яка хоче, щоб людина здійснила Свою Долю: на початку шляху вона дає їй відчути смак успіху.
Мелхиседек обіцяє розповісти, де шукати скарб, і просить за це десяту частину овець. Сантьяго вагається. Вівці, знайомі поля, донька торговця тримають його, як якорі тримають човен біля причалу. Треба вибирати між тим, до чого він звик, і тим, до чого його тягне. Він продає отару й віддає старому шість овець.
Натомість цар дає йому два камені, Урим і Туммім. Чорний відповідає на запитання ствердно, білий — заперечно: їх можна запитати, коли не вдається зрозуміти знак. А знаки, каже старий, — це мова, якою з людиною говорить світ, і її варто вчитися читати.
А ще старий розповідає притчу. Один торговець відправив сина до мудреця дізнатися секрет щастя. Мудрець дав юнакові ложку з краплями олії й звелів обійти палац, не проливши жодної краплі. Юнак повернувся з повною ложкою, але не побачив ні садів, ні бібліотеки, ні чудових речей у палаці. Тоді мудрець відправив його знову, помилуватися всіма дивами. Юнак усе роздивився, але олію пролив. Секрет щастя, сказав мудрець, у тому, щоб бачити всі дива світу й не забувати про краплі олії в ложці. Сантьяго розуміє притчу по-своєму: пастух може любити мандри, але не повинен забувати про своїх овець.
Цей розділ легко приміряти до себе. Про що тобі мріялося років у п'ятнадцять? Що з цього тепер здається неможливим, і хто тебе в цьому переконав: справжні обставини чи страх і звичка? Старий не обіцяє, що шлях буде легким. Він лише відмовляється вважати, що вибір уже зроблено за тебе.
Про автора
Пауло Коельйо народився 1947 року в Ріо-де-Жанейро. «Алхімік» зробив бразильського письменника одним із найперекладаніших авторів у світі.
Усі книги автора: Пауло Коельйо
Поняття з книги
- Притча
- Філософський камінь
- Сантьяго: Головний герой роману, молодий пастух з Андалусії. Батько хотів бачити його священником, але юнак обрав дорогу.
- Андалусія: Історична область на півдні Іспанії. Тут Сантьяго пасе овець, і сюди ж він наприкінці повертається.
- Сикомор: Південне дерево з роду смоковниць, його ще називають фіговим деревом. У романі сикомор росте всередині покинутої церкви, де ночує пастух.
- Тарифа: Місто на самому півдні Іспанії, біля протоки, за якою починається Африка. Тут Сантьяго зустрічає циганку і старого царя.
- Мелхиседек: У Біблії цар Салиму і священник, який благословив Авраама й отримав від нього десяту частину здобичі. У романі так звуть таємничого старого, який відправляє пастуха в дорогу.
- Своя Доля: Головне поняття роману в російському перекладі Олександра Богдановського: справа, якої людина по-справжньому хоче з юності. В іншому російському перекладі його названо Своєю Стезею.
- Урим і Туммім: У Біблії предмети в нагруднику первосвященника, через які питали волю Бога. У романі це два камені: чорний відповідає на запитання ствердно, білий — заперечно.
- Танжер: Портове місто на півночі Марокко, біля входу в Гібралтарську протоку. Перше африканське місто на шляху Сантьяго.
- Мекка: Мекка — головне священне місто ісламу в Аравії. Здійснити туди паломництво хоча б раз у житті мріє кожен вірний мусульманин, і торговець кришталем не виняток.
- Мактуб: Арабське слово, яке в романі означає «так написано»: те, що судилося і визначено згори.
- Караван: Загін подорожніх із верблюдами й вантажем, який разом перетинає пустелю. Так безпечніше, ніж іти поодинці.
- Алхімія: Алхімія — давнє вчення про перетворення речовин. Алхіміки шукали спосіб перетворювати прості метали на золото й отримати еліксир життя.
- Оазис: Місце в пустелі, де є вода й ростуть дерева. У романі оазис за звичаєм вважають нейтральним: війни пустелі в ньому не ведуть.
- Аль-Файюм: Оазис у пустелі, куди приходить караван. Там живе алхімік, і там Сантьяго зустрічає Фатіму. Справжній Файюм розташований у Єгипті, на південь від Каїра.
- Душа Світу: Поняття з роману, а не з науки: єдина сила, частиною якої, на думку героїв, є все живе й неживе. Вона допомагає тому, хто йде за своєю мрією.
- Фатіма: Фатіма — дівчина з оазису, у яку закохується Сантьяго. Вона відпускає його шукати скарб і обіцяє чекати.
- Копти: Копти — єгипетські християни. У коптському монастирі алхімік перетворює свинець на золото й прощається із Сантьяго.
- Скарабей: Жук, якого в Стародавньому Єгипті шанували як священний символ. Біля пірамід Сантьяго починає копати там, де бачить скарабея.
Усі поняття
Схожі книги
- Мистецтво бути щасливим, Далай-лама XIV, Говард Катлер
- Сміливість не подобатися. Як полюбити себе, знайти своє покликання і обрати щастя, Ічіро Кішімі, Фумітаке Коґа
- П'ята гора, Пауло Коельйо
- Весела наука, Фрідріх Ніцше
- Пастка щастя. Як перестати хвилюватися й почати жити, Расс Гарріс
- Душа людини. Її здатність до добра і зла, Еріх Фромм
- Тривожне покоління. Як Велике підключення дитинства спричиняє епідемію душевних хвороб, Джонатан Гайдт
- Мистецтво творчого мислення, Род Джадкінс
Читати в Livria