Пастка щастя. Як перестати хвилюватися й почати жити
Расс Гарріс, 2007
Чому гонитва за щастям так часто робить нас нещаснішими? Расс Гарріс показує, як спроби позбутися неприємних почуттів затягують дедалі глибше, наче зибучий пісок. Ти розберешся з чотирма міфами про щастя, навчишся дивитися на важкі думки збоку і будувати життя навколо того, що для тебе справді важливо.
Кому підійде
Для тих, хто втомився воювати з тривогою, смутком і важкими думками. І для тих, у кого ніби все добре, а радості чомусь немає.
Розум обожнює розповідати історії. По суті, він ніколи не зупиняється.
Усе добре, а радості немає
Уяви Марину. У неї цікава робота, затишна квартира й друзі, з якими не нудно. Збоку здається, що скаржитися нема на що. Але вечорами на неї накочує тривога без жодної причини, і Марина злиться на себе: з якого дива? Вона читає статті про позитивне мислення, намагається проганяти погані думки, обіцяє собі з понеділка стати спокійнішою. А тривога тільки міцнішає.
Расс Гарріс переконаний, що річ не в тому, що Марина якась неправильна. Вона потрапила туди, куди потрапляє дуже багато людей, і це місце має ім'я: пастка щастя. Ми віримо, що добрі почуття мають бути з нами майже завжди, а погані треба перемагати. Ми витрачаємо роки на цю боротьбу, і сама боротьба приносить новий біль. Виходить замкнене коло: що наполегливіше шукаєш доброго самопочуття, то далі воно відходить.
Вихід Гарріс шукає в підході під назвою «терапія прийняття та відповідальності», скорочено ACT. Його розробив американський учений Стівен Гейз разом із колегами. Підхід має два завдання. Перше: навчитися поводитися з болісними думками й почуттями так, щоб вони менше ранили й менше вирішували за тебе. Друге: будувати життя навколо того, що для тебе по-справжньому важливо.
Попереду чотири міфи, на яких тримається пастка, і пояснення, чому боротьба з почуттями схожа на зибучий пісок. Ти дізнаєшся, як дивитися на думки збоку, як вимкнути внутрішній перемикач боротьби, навіщо помічати те, що відбувається просто зараз, і чому цінності працюють як компас. Ця книжка не обіцяє, що погані почуття зникнуть назавжди. Вона вчить жити повним життям, навіть коли вони поруч. Почнімо.
Чотири міфи, на яких тримається пастка
Поглянь на рекламу, на фотографії чужої відпустки, на усмішки в журналах. Легко повірити, що всі навколо задоволені життям, а з тобою щось не так. Гарріс починає книжку з того, що розбирає цю картинку. На його думку, вона тримається на чотирьох міфах, і кожен звучить як здоровий глузд.
• Щастя природне. Здається, що нормальна людина майже завжди задоволена. Гарріс заперечує: тривога, смуток і сумніви навідують людей постійно, і це звичайна частина життя, а не збій.
• Якщо тобі погано, отже, щось зламалося. З першого міфу виростає другий: раз усі щасливі, твоя туга свідчить про поломку. Гарріс бачить у болісних почуттях не дефект, а те, що буває в кожної живої людини.
• Щоб жити краще, треба позбутися поганих почуттів. Але все по-справжньому важливе приходить разом із важкими переживаннями. Близькі стосунки, нова робота, народження дитини приносять радість, а заразом страх, утому й сумніви.
• Думки й почуття можна контролювати. Зовнішній світ ми навчилися змінювати: лагодити, переставляти, викидати. Гарріс вважає, що звідси й народжується впевненість, ніби з внутрішнім світом вийде так само. Але там контроль працює набагато гірше, ніж нам здається. У спокійну хвилину відволіктися чи перемкнутися ще вдається. Що сильніше почуття і що важливіша для тебе ситуація, то менше лишається від цієї влади.
Чому міфи такі живучі? Гарріс помічає, що слово «щастя» має два значення. Перше: добре самопочуття, задоволення, приємний настрій. Воно приходить і минає, як погода, і втримати його надовго неможливо. Друге: багате, повне й осмислене життя. Таке життя не обіцяє приємних почуттів щохвилини, у ньому є весь їхній набір, і біль теж.
Пастка спрацьовує, коли ми плутаємо перше з другим і женемося за почуттям замість життя. Гарріс пропонує змінити мету. Спробуй сьогодні впіймати себе на одному з міфів. Коли в голові пролунає «раз мені сумно, зі мною щось не так», спокійно відповідай собі: так буває в усіх людей, і це не привід себе лагодити.
Про автора
Расс Гарріс — лікар і психотерапевт, народився в Англії 1966 року і з 1991 року живе в Австралії, де працює в Мельбурні. Він один із найвідоміших у світі викладачів терапії прийняття та відповідальності, а «Пастка щастя», за даними видавця, розійшлася накладом понад мільйон примірників і перекладена більш ніж 30 мовами.
Читати в Livria
